Просторова фотометрія біологічних середовищ

Є новим методом біомедичного фотометричного аналізу світлорозсіяння в межах повного тілесного кута. Практична реалізація математичного базису просторової фотометрії здійснена за принципами визначення інтенсивності розсіяння по паралелях (кільцевих смугах) та меридіанах (перетинах).

Створено експериментальні зразки інформаційно-вимірювальних систем для просторової фотометрії біологічних середовищ двох- та восьми-канального типів. Розроблене програмне забезпечення для паралельної реєстрації світлових потоків з різною просторовою орієнтацією.
Проведено дослідження світлорозсіяння в межах тілесного кута 4π на зразках біологічних тканин в умовах експерименту in vitro на довжинах хвиль 405 нм та 632,8 нм. Отримано індикатриси розсіяння для зразків м’язових тканин тварин з поперечним та повздовжнім розміщенням волокон, на підставі яких визначено величину фактору анізотропії розсіяння за принципами перетинів.
Ключові слова: просторова фотометрія, індикатриса розсіяння, фактор анізотропії розсіяння.
Автори: Н.В. Безугла, М.О. Безуглий, К.П. Вонсевич.